Педагогам про безпеку

 Сучасні підходи до організації роботи з  питань безпеки життєдіяльності  з усіма учасниками освітньо – виховного процесу в ДНЗ


Життя і здоров’я – найдорожче, що є у людини, тому підхід до них повинен бути найсерйознішим і ретельно вивченим.

Г. Малахов


Життя і здоров`я дітей    найважливіша цінність

 Загальновідомо: дитинство — унікальний період у житті людини, адже саме в цей час формується її здоров’я, відбувається становлення особистості. Досвід дитинства багато в чому визначає доросле життя людини.

Дитина, її життя і здоров’я — найвища цінність держави. Тож захистити її від можливих небезпек і навчити безпечно взаємодіяти з довкіллям  (предметним ,природним та  со­цільним ) — одне з провідних завдань, визначених у голов­ному документі дошкільної освіти — Базовому ком­поненті.

Так, саме дошкільний навчальний заклад:

  • створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання;
  • формує у дітей гігієнічні навички та основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки;
  • сприяє збереженню та зміцненню здоров’я, розумовому, психічному й фізичному розвитку дітей.

Щоб забезпечити гармоній­ний розвиток людини, потрібно з дошкільного віку формувати у дітей  усвідомлення цінності свого життя і здоров’я, бережного ставлення до власного здоров’я, вироблення стереотипів без­печної поведінки в довкіллі. Адже, проблема навчання  дітей правил особистої безпеки потребує уваги з боку дорослих: педагогів і батьків. Слушні та вчасні поради дорослих по­винні допомогти дитині зберегти своє життя, зміцнити здоров’я, усвідомити, що грати можна не скрізь і що деякі заборони та правила – не примхи дорослих, а життєва необхідність.

Головна ме­та – формування в кожної дитини активної життєвої позиції щодо власного життя та власної безпеки, формування здорового способу життя, накопичення ними знань та  навичок безпечної поведінки вдома, на вулиці, у дошкільному навчальному закладі, в природі тощо.

Основні напрямки роботи педагогічного колективу з формування знань дітей з безпеки життєдіяльності

(взаємодія з довкіллям: предметним, природним та  со­цільним)

  • створення належних умов для безпечної життєдіяльності;
  • формування елементарної життєвої компетенції з питань безпеки;
  • виховання основ безпечної поведінки у дітей;
  • культура безпеки дорослих, відповідальне ставлення до життя та здоров’я малят.

Діти дошкільного віку  повинні  мати  певний рівень знань правил  безпеки життєдіяльності  у наступних  напрямках:

Максимального ефекту можна досягти лише тоді, якщо  в діяльності педагогічного та батьківського колективів буде відпрацьовано єдину стратегічну лінію  спрямовану на формування у  дітей знань правил безпеки життєдіяльності. Реалізація всіх  завдань з даної проблеми  у ДНЗ  можлива лише через комплексну, цілеспрямовану роботу шляхом організації та  проведення різних форм роботи з дітьми ( з врахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей), які  сприятимуть усвідомленню цінності власного життя, бережному ставленню до здоров’я, виробленню стереотипів без­печної поведінки в довкіллі.

Етапи освітньої роботи з формування в дошкільнят навичок безпечної поведінки

  • Підготовчий етап. Полягає в отриманні та частковому узагальненні вражень про небезпеку, що може чатувати на дітей у довкіллі. Доречні такі форми і методи роботи, як екскурсія, цільова прогулянка, спостереження, читання художніх творів, розглядання ілюстрацій, перегляд відеофільмів, мультфільмів тощо.
  • Основний етап. Робота з формування певної системи уявлень та вироблення навичок безпечної поведінки. На цьому етапі доцільно застосовувати різні види ігор з елементами безпеки життєдіяльності, бесіди, складання описових та творчих розповідей дітьми, розучування комплексів загальнорозвивальних вправ, віршів, виконання трудових доручень тощо.
  • Практичний етап. На цьому етапі діти мають застосовувати набуті знання та вміння на практиці. Доречним буде використання таких форм і методів роботи, як розв’язання проблемних ситуацій, творчих завдань, пошуково-дослідницька діяльність, проведення свят, розваг, змагань, конкурсів тощо.

Форми роботи з дітьми з безпеки життєдіяльності

  • Спостереження
  • Бесіди пізнавального та узагальнюючого змісту
  • Заняття
  • Різні види ігор
  • Екскурсії
  • Спортивні свята та тематичні розваги
  • Запис радіопередач
  • Виставки (продуктивна діяльність)

Вся педагогічна робота з вихованцями закладу щодо підвищення    рівня  знань правил безпеки життєдіяльності та  ефективного формування у них навичок безпечної поведінки здійснюється  з  урахуванням основних  загально – дидактичних принципів:

  • Гуманізації, що вимагає врахування можливостей,особливостей та потреб дитини ;
  • науковості й доступності , який полягає в засвоєнні дитиною реальних знань,які правильно відображають дійсність і не суперечать науковому розумінню понять, явищ; у навчанні дітей треба йти від простого до складного ,від невідомого до відомого ;
  • позитивної мотивації навчання, що полягає в створенні позитивного емоційного клімату, гуманних стосунків педагога і дітей в процесі навчання, атмосфери ділового співробітництва;
  • наочності навчання, що виражає «золоте правило» дидактики сформульоване Я.А.Коменським: якщо можливо,то одночасно залучати декілька відчуттів дитини;
  • систематичності і послідовності, що забезпечується раціональним планування ,визначенням кількості пізнавального матеріалу різного змісту і встановлення логічної послідовності у поданні його дітям;
  • індивідуального підходу, з врахуванням індивідуальних і вікових особливостей кожної дитини та диференціації завдань у процесі навчальної діяльності з врахуванням рівня розвитку дитини;
  • практичної цілеспрямованості та  важливих спеціальних  принципів:
  • забезпечення гігієни і нормальної роботи всіх органів та психофізіологічних процесів орга­нізму дітей;
  • забезпечення взаємозв’язку і взаємозалеж­ності життєдіяльності дитини з довкіллям (предметним, природним, соціальним) і без­посереднім середовищем, у якому вона пе­ребуває, та соціальною ситуацією розвитку як єдиною і неповторною для дошкільного дитинства системою взаємин між дитиною та середовищем;
  • раціональна організація життя та діяльності дітей у дошкільному навчальному закладі;
  • захист здоров’я, життєдіяльності дитини як у дошкільному навчальному закладі, так і в сім’ї;
  • своєчасне усунення негативних впливів на життєдіяльність дитини та їх наслідків; надан­ня своєчасної допомоги;
  • забезпечення взаємозв’язку дошкільного навчального за­кладу, сім’ї та громадськості у формуванні безпечної поведінки дітей.

В організації освітньо-виховної роботи з дітьми з питань безпеки життєдіяльності  педагогам варто  керуватися наступними чинниками:

  • робота не повинна обмежуватися лише засвоєнням дітьми норм та правил з безпеки життєдіяльності – дітей необхідно навчати обачності;
  • формувати навички орієнтування і швидкої реакції в екстремальних ситуаціях ;
  • дотримання єдиної стратегічної лінії у діяльності педагогічного, дитячого та батьківського колективів.

Завданням педагогічного колективу  дошкільного навчального закладу є: 

  • систематична цілеспрямована освітня робота з дошкільниками з вироблення в їх свідомості стереотипів поведінки в життєвому середовищі, навичок користування предметами та речами, поведінки в різних екстремальних ситуаціях тощо;
  • поліпшення якості освітньо-ви­ховної роботи з питань безпеки та захисту здоров’я дітей від негативних впливів довкілля;
  • вдосконалення теоретичних знань і практичних навичок педаго­гів та батьків;
  • пропагування здорового  способу життя серед педа­гогів, дітей та їх родин.

З метою удосконалення теоретичних знань та практичних навичок педагогів та батьків  з формування у дітей ціннісного ставлення до власного здоров’я та життя та з метою поліпшення якості освітньо-виховної роботи з питань особистої безпеки та захисту життя  дітей дошкільного віку в ДНЗ щорічно проводиться Місячник «Зелений вогник» «Місячник знань дітьми правил  безпеки  життєдіяльності» та   «Тиждень безпеки дитини» як форми систематизації знань дітей про безпечне довкілля. 

Висновок:  Вся освітня робота  в ДНЗ  з дітьми дошкільного віку  з   безпеки життєдіяльності  відповідно вимог Базового компонента дошкільної освіти  повинна   забезпечувати  їх життєву компетенцію, зокрема  вміти застосовувати здобуті знання, вміння і навички щодо збереження здоров’я в повсякденній діяльністі , не зашкоджуючи як власному, так і здоров’ю інших людей та дотримуватися правил безпеки життєдіяльності.

Підсумовуючи,  можна відмітити : завдяки правильно організованій роботі діти здобувають необхідні їм знання та вміння з безпеки життєдіяльності, що стає першим кроком до усвідомлення власного життя.

Таким чином, за систематичної, планової, поетапної, методично грамотної роботи педагогів у тісній співпраці з батьками дошкільнята зростають готовими до безпечного розв’язання життєвих ситуацій у соціальному, предметному та природному довкіллі.

Немає коментарів:

Дописати коментар